Обухівська районна рада
Обухівський район, Київська область

Освіта, як об'єкт реформування

Перехід закладу ЗСО на фінансову автономію

Однією з умов створення сучасної системи ефективного управління закладом загальної середньої освіти (далі - ЗСО) може стати його фінансова автономія. Розглянемо, які заходи необхідно здійснити для її досягнення.

 

Що таке «автономія»

Реформування освітньої галузі в Україні супроводжується низкою завдань, які необхідно вирішувати вже зараз.

Забезпечення фінансової стабільності та розвитку ЗСО можливе на сьогодні завдяки зміні механізмів управління та фінансування на основі запровадження соціальних і освітніх стандартів, нових фінансових нормативів і автономії закладу освіти.

Поняття «автономія» означає самостійність, володіння правом самостійного вирішення питань внутрішнього значення.

Автономія передбачає, що заклади ЗСО зможуть самостійно формувати освітні програми, складати навчальні плани з навчальних предметів відповідно до стандартів середньої освіти, обирати підручники, методики навчання та виховання, розвивати навчально-матеріальну базу.

Запровадження фінансово-економічної самостійності на законодавчому рівні сприяє ефективному використанню ресурсів бюджету та залученню в освіту коштів із інших джерел.

Розглянемо насамперед правові, організаційні та економічні умови запровадження автономії закладу освіти на прикладі школи.

 

Послідовність упровадження автономії

Отже, адміністрацією закладу ЗСО ухвалено рішення про автономію закладу. Із чого починати?

Звісно, з вивчення нормативних документів та обговорення цього питання із громадськістю. На рис. 1 запропоновано перші кроки, які варто зробити на шляху до автономії.

Після цих кроків заклад ЗСО має розглянути статутні документи. Так, у статуті або положенні цього закладу слід звернути увагу, зокрема, на таке:

  • хто здійснює бухгалтерський облік (централізована бухгалтерія чи самостійно заклад);
  • на балансі у кого перебуває земля (якщо є), майно закладу, основні фонди та інші матеріальні цінності.

Можливо, матцінності знаходяться на балансі управління освіти та належать закладу на правах оперативного управління відповідно до чинного законодавства.

Якщо є такі пункти, то вони свідчать про те, що цей заклад є самостійною юридичною особою, але ведення бухобліку покладено на централізовану бухгалтерію. У такому разі слід унести зміни до статуту.

Зміни оформлюються й реєструються відповідно до вимог чинного законодавства. Відтак відповідні записи з’являться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Алгоритм змін у діяльності, які потрібно зробити закладу ЗСО, представлено на рис. 2.

Рис. 2. Алгоритм змін у діяльності закладу ЗСО

 

Для того щоб заклад ЗСО повністю набув статусу юрособи, він має бути зареєстрований як окрема юрособа у держфондах, відділі статистики, відділі ДФС, органах Казначейства тощо.

Створення бухгалтерської служби

Перехід навчальних закладів на фінансову автономію - це самостійне ведення фінансово-господарських справ: формування структури навчального закладу та його штатного розпису, установлення доплат, премій, оплата ремонтних робіт, пошук інших джерел фінансування. Надання такої широкої фінансової автономії вимагає створення бухгалтерської служби.

Згідно зі ст. 8 Закону від 16.07.99 № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996) питання організації бухобліку на підприємстві належить до компетенції його власника або уповноваженого органу відповідно до законодавства та установчих документів.

Водночас відповідно до Типового положення про бухгалтерську службу бюджетної установи, затвердженого постановою КМУ від 26.01.11 № 59 (далі - Типове положення № 59), бухгалтерська служба утворюється як самостійний структурний підрозділ бюджетної установи, вид якого залежить від обсягу, характеру та складності бухгалтерської роботи (департамент, управління, відділ, сектор), або до штатного розпису установи вводиться посада спеціаліста, на якого покладається виконання обов’язків бухгалтерської служби.

Тобто до штату закладу ЗСО вводиться посада головного бухгалтера. Якщо в навчальному закладі не створюється бухгалтерська служба, то повноваження головного бухгалтера такого закладу, передбачені Типовим положенням № 59, поширюються на спеціаліста, на якого покладається виконання завдань та функціональних обов'язків бухгалтерської служби і посадова інструкція якого затверджується керівником закладу ЗСО.

Обов’язки бухгалтера (головного бухгалтера) визначаються ст. 8 Закону № 996. Бажано також розробити посадові інструкції, що визначають конкретні права, обов'язки та відповідальність працівника бухгалтерської служби. Можуть бути складені правила та інструкції щодо загального і локального документообігу, первинного оформлення окремих господарських операцій.

Нагадаємо, що до функціональних обов'язків бухгалтера належить:

  • забезпечення виконання кошторису;
  • контроль та облік усіх фінансових надходжень;
  • здійснення платежів та фінансових зобов'язань;
  • нарахування та виплата зарплати;
  • ведення обліку та списання матеріальних цінностей;
  • підготовка й забезпечення бухгалтерської та фінансової звітності;
  • звітування перед державними фондами та податковою інспекцією;
  • видача працівникам необхідних довідок та інших документів.

Бухгалтер несе відповідальність за зберігання первинних документів та облікових регістрів, бухгалтерських звітів і балансів, які пройшли обробку, за передання їх до архіву або на знищення після закінчення терміну зберігання.

Облікова політика

Без сумніву, в основі успішної діяльності будь-якої установи лежить чітко налагоджений механізм обліку - бухгалтерського, податкового, управлінського. Для створення такого механізму установа повинна обрати той порядок обліку, який відображає конкретні особливості його господарської діяльності. Іншими словами - визначити облікову політику установи.

Загалом облікова політика визначається як сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються установою для ведення бухобліку, складання та подання фінзвітності.

Питання формування облікової політики суб'єктів держсектора регулюються Законом № 996, НП(С)БОДС, а також Методичними рекомендаціями щодо облікової політики суб'єктів державного сектора, затвердженими наказом Мінфіну від 23.01.15 № 11 (далі - Методрекомендації № 11).

Закон № 996 дає право закладу самостійно визначати свою облікову політику. Отже, оскільки Положення про облікову політику є визначальним для обліку документом, воно має бути затверджене відповідним наказом цього закладу.

Заклад ЗСО самостійно:

  • обирає форму бухобліку як певну систему ре­гістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них із додержанням єдиних засад, установлених Законом № 996, з урахуванням особливостей своєї діяльності та технології обробки облікових даних;
  • розробляє систему й форми внутрішньогосподарського обліку, звітності та контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів;
  • затверджує правила документообігу й технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку.

Наказ про облікову політику підприємства часто називають «Наказ № 1». Ним затверджується Положення про облікову політику закладу ЗСО, яким визначається правила ведення бухобліку, що дозволені національними стандартами бухобліку, та прописуються ті, якими заклад буде керуватися у своїй діяльності.

Положення про облікову політику визначає, зокрема:

  • запроваджені закладом нові субрахунки (рахунки другого, третього порядків) зі збереженням кодів (номерів) субрахунків Плану рахунків;
  • затверджені форми первинних документів, для яких немає типових форм (наприклад, подорожні листи вантажного і легкового автомобіля, кошторис (розрахунок) на відрядження, акт уведення в експлуатацію необоротних активів тощо);
  • порядок і строки проведення інвентаризації активів і зобов'язань закладу;
  • одиницю аналітичного обліку запасів;
  • методи оцінювання вибуття запасів;
  • періодичність визначення середньозваженої собівартості одиниці запасів;
  • порядок обліку та розподілу транспортно-заготівельних витрат, ведення окремого субрахунка обліку транспортно-заготівельних витрат;
  • методи амортизації основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, немате­ріальних активів;
  • вартісні ознаки предметів, що входять до складу малоцінних необоротних матеріальних активів;
  • підходи до переоцінювання необоротних активів;
  • перелік і склад статей калькулювання собівар­тості продукції, робіт, послуг тощо.

Заклад ЗСО як розпорядник бюджетних коштів

Розглядаючи питання автономії закладу ЗСО, органи управління освіти повинні визначити цей заклад розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня. Для цього управління освіти додає навчальний заклад до своєї мережі підпорядко­ваних установ. Водночас цю мережу орган управ­ління освіти подає до органу Казначейства за місцем обслуговування.

Нагадаємо, що основні положення про складання, затвердження та подання мережі розпорядників коштів місцевих бюджетів і основні вимоги до неї містить Порядок казначейського обслуговування місцевих бюджетів, затверджений наказом Мінфіну від 23.08.12 р. № 938 (далі - Порядок № 938).

Відповідно до п. 4.17 розд. IV Порядку № 938 мережа затверджується головним розпорядником за погодженням із місцевим фінансовим органом у трьох примірниках. Один примірник мережі залишається у головного розпорядника, другий примірник - у місцевому фінансовому органі, третій подається головним розпорядником до органу Казначейства за місцем його обслуговування.

Зауважимо, що головні розпорядники є відповідальними за достовірність даних, наведених у мережі. Місцеві фінансові органи здійснюють контроль за дотриманням установлених вимог до складання мережі (п. 4.18 розд. IV Порядку № 938).

Орган Казначейства перевіряє подану інформацію щодо мережі на відповідність переліку розпорядників бюджетних коштів, що безпосередньо обслуговуються у відповідному органі Казначейства, установленим вимогам щодо складання мережі, даним Єдиного реєстру та вносить до бази даних мережі розпорядників, про що на до­кументі ставиться відбиток штампа за формою, затвердженою Порядком № 938 (додаток 13 до Порядку № 938).

Орган Казначейства присвоює єдиний реєстраційний номер закладу ЗСО як розпоряднику бюджетних коштів, після чого заклад ЗСО може відкривати бюджетні рахунки.

Звертаємо увагу! Якщо керівництво закладу ЗСО ухвалило рішення про перехід на автономію, то за 45 днів до кінця бюджетного року головний розпорядник має включити цей заклад до мережі та подати всі необхідні документи до органу Казначейства.

Відкриття бюджетних рахунків

Відповідно до ст. 57 Бюджетного кодексу (далі -БК) заклад ЗСО як юридична особа має самостійно відкрити реєстраційні рахунки в органах Казначейства, а саме:

• реєстраційний - для обліку операцій із вико­нання загального фонду кошторису;

• спеціальний реєстраційний - для обліку опе­рацій із виконання спецфонду кошторису та зарахування коштів за надані закладом платні послуги, а також благодійних внесків, грантів і дарунків.

Рахунки в органах Казначейства відкриваються відповідно до Порядку відкриття та закриття рахунків у національній валюті в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Мінфіну від 22.06.12 р. № 758 (далі - Порядок № 758).

Для відкриття бюджетних рахунків розпорядники бюджетних коштів подають такі документи:

а) заяву про відкриття рахунків установленого зразка (додаток 6 до Порядку № 758) за підписом керівника та головного бухгалтера або інших посадових осіб, яким відповідно до затвердженої в установленому порядку картки зі зразками підписів та відбитка печатки надано право першого та другого підписів;

б) картку зі зразками підписів та відбитка печатки (додаток 7 до Порядку № 758) і перелік рахунків (додаток 8 до Порядку № 758), якими можуть розпоряджатися зазначені в картці (тимчасовій картці) особи, у двох примірниках;

в) копію довідки про включення розпорядника бюджетних коштів до Єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів.

Днем відкриття рахунків уважається дата, зазначена на заяві про відкриття рахунків у розділі «Відмітки органу Державної казначейської служби України».

Органи Казначейства в день проведення операції відкриття рахунків клієнтів подають відповідним територіальним органам ДФС повідомлення про це в порядку, установленому законодавством.

До отримання органом Казначейства повідомлення про взяття рахунка на облік територіальним органом ДФС за цим рахунком здійснюються лише операції із зарахування коштів.

Слід зазначити, що на кожного клієнта формуються справи з юридичного оформлення рахунків, які містять договір про здійснення розрахунково-касового обслуговування, реєстраційну картку розпорядника бюджетних коштів, складену відповідно до Порядку формування Єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів, затвердженого наказом Мінфіну від 22.12.11 № 1691, відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР), отримані органами Казначейства в електронній формі у порядку, установленому законодавством.

Датою початку операцій за видатками та з надання кредитів із бюджету на рахунках, відкритих в органах Казначейства, є дата повідомлення про взяття рахунка на облік територіальним органом ДФС або дата, визначена як дата взяття на облік у територіальному органі ДФС за мовчазною згодою.

Протягом трьох робочих днів із дня отримання повідомлення щодо взяття рахунка на облік у територіальному органі ДФС орган Казначейства надає клієнтам повідомлення про відкриття рахунка за встановленою формою (додаток 10 до Порядку № 758).

Відповідно до п. 1.10 Порядку № 758 орган Казначейства може здійснювати дистанційне обслуговування клієнта шляхом укладення договору про дистанційне обслуговування з використанням програмно-технічного комплексу «Клієнт Казначейства - Казначейство».

Окремо зазначимо про відкриття небюджетних рахунків, їх поділяють на:

•депозитні;
•інші рахунки.

До речі, депозитні рахунки відкриваються для операцій із коштами, що підлягають перерахуванню за призначенням за настанням відповідних умов.

Інші рахунки відкриваються для зарахування коштів, таких як:

•ФСС з ТВП - для виплати лікарняних;
•для виплат постраждалим від аварії на ЧАЕС.

Кошторис закладу ЗСО

Усі надходження закладів ЗСО, які мають статус юридичної особи та самостійно ведуть фінансово-господарську діяльність, плануються в кошторисі доходів і видатків бюджетної установи.

Основним плановим фінансовим документом, який надає повноваження закладу ЗСО щодо отримання доходів і здійснення видатків, є кошторис бюджетних установ (далі - кошторис). Він визначає обсяг і спрямування коштів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення цілей, визначених на рік відповідно до бюджетних призначень.

Основні вимоги щодо складання та виконання кошторисів бюджетних установ визначено в Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимогах до виконання кошторисів бюджетних установ, затверджених постановою КМУ від 28.02.02 № 228 (далі - Порядок № 228).

Отже, кошторис має такі складові (п. 1 Порядку № 228):

• загальний фонд, який включає надходження із загального фонду бюджету та розподіл видатків за повною економічною класифікацією видатків бюджету на виконання бюджетною установою основних функцій;

• спеціальний фонд, який містить обсяг надходжень із спецфонду бюджету на конкретну мету та їх розподіл за повною економічною класифікацією видатків бюджету на здійснення відповідних видатків згідно із законодавством, а також на реалізацію пріоритетних заходів, пов'язаних із виконанням установою основних функцій.

Форма кошторису затверджується Мінфіном.

У процесі складання та затвердження кошторису заклад ЗСО має зробити обґрунтовані розрахунки показників видатків бюджету за кожним кодом економічної класифікації та надати на затвердження до свого головного розпорядника. Розрахунки, що включаються до проекту кошторису, є невіддільною частиною кошторису.

Форму розрахунків розпорядники бюджетних коштів нижчого рівня погоджують із головним розпорядником бюджетних коштів.

Також до кошторису потрібно скласти:

  • плани асигнувань загального фонду бюджету, плани надання кредитів із загального фонду бюджету, плани спецфонду;
  • зведення показників спецфонду кошторису за кожною виконуваною бюджетною програмою.

Формування дохідної частини спецфонду кошторису здійснюється на підставі обгрунтрованих розрахунків, які складаються за кожним джерелом доходів, що плануються на наступний рік.

Складові частини спецфонду

Заклади ЗСО у процесі своєї діяльності можуть отримувати кошти не лише з державного або місцевих бюджетів, але й із інших джерел. Такі надходження називають власними.

Власні надходження - це кошти, отримані в установленому порядку як плата за надання послуг, виконання робіт, гранти, дарунки та благодійні внески, а також кошти від реалізації в установленому порядку продукції чи майна та іншої діяльності (п. 15 ст. 2 БК).

Відповідно до ст. 13 БК складовими спецфонду бюджету є:

  1. доходи бюджету, які мають цільове спрямування;
  2. видатки бюджету, що здійснюються за рахунок конкретно визначених надходжень спецфонду бюджету (зокрема, власних надходжень бюджет­них установ);
  3. кредитування бюджету (повернення кредитів до бюджету з визначенням цільового спрямування та надання кредитів із бюджету, що здійснюється за рахунок конкретно визначених над­ходжень спецфонду бюджету);
  4. фінансування спецфонду бюджету.

Усі надходження закладу ЗСО, крім асигнувань із бюджету, включаються до спецфонду бюджету як власні надходження цього закладу.

Розглянемо, із чого складаються доходи спецфонду закладу ЗСО та як цей заклад може використовувати власні надходження згідно із чинним законодавством.

Доходи спецфонду

Доходами спецфонду бюджетної установи є власні надходження бюджетних установ, які мають цільове спрямування, та доходи за іншими надходженнями спецфонду. Перелік груп власних надходжень бюджетних установ, вимоги щодо їх утворення та напрями використання визначено ч. 4 ст. 13 БК.

Складові доходів спецфонду закладу ЗСО наведемо в таблиці.

Доходи спецфонду закладу ЗСО
Послуги
Код класифікації
доходів бюджету (ККД)
1
2
Від надання платних послуг
25010100
Від наданого в оренду майна
25010300
Від реалізації або збирання (здання) вторинної сировини
25010400
Як благодійні внески від юридичних і фізичних осіб
25020100
Від юридичних і фізичних осіб на цільові заходи
25020200
Інші джерела надходжень коштів відповідно до чинного законодавства
Кошти фонду розвитку місцевого бюджету

Зверніть увагу!

Заклад ЗСО повинен витрачати кошти, які надійшли як власні надходження, виключно в межах відповідних фактичних надходжень спецфонду. За спецфондом бюджету розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні фінансові зобов'язання лише в межах відповідних фактичних надходжень спецфонду бюджету відповідно до п. 2.1 Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби, затверджених наказом Мінфіну від 02.03.12 № 309.

Оплата праці працівників здійснюється в першо­черговому порядку. Як передбачено ч. 5 ст. 97 КЗпП, усі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом пісня виконання зобов'язань щодо оплати праці. Відповідальність за виникнення заборгованості, що склалася за видатками спецфонду, несе лише розпорядник, з вини якого вона утворилася. Обсяг бюджетних зобов'язань, узятих закладом освіти протягом року, повинен забезпечити недопущення виникнення заборгованості за бюджетними зобов’язаннями в поточному році. Цю умову також зазначено в абзаці другому п. 46 Порядку № 228.

І наостанок зазначимо: якщо фактичні обсяги власних надходжень бюджетних установ за 10 місяців відповідного бюджетного періоду становили менше ніж 70 % відповідних обсягів, урахованих у спецфонді кошторису, розпорядники зобов’язані внести зміни до спецфонду кошторису в частині зменшення надходжень і видатків з урахуванням очікуваного виконання спецфонду кошторису у відповідному бюджетному періоді (п. 49 Порядку № 228).

ВИСНОВКИ

Для ведення самостійної фінансово-економічної діяльності закладів освіти необхідно:

  • здійснити державну реєстрацію та внести відповідний запис у ЄДР;
  • оформити та отримати Свідоцтво про державну реєстрацію;
  • відкрити в органах Казначейства реєстраційний та спеціальний реєстраційний рахунки для обліку операцій із виконання загального та спеціального фонду кошторису;
  • скласти індивідуальні кошториси, плани асигнувань загального фонду бюджету плани спецфонду тощо;
  • створити бухгалтерську службу;
  • затвердити Положення про облікову політику.

за матеріалами журналу БАЛАНС-БЮДЖЕТ від 08.10.2018 № 41 (713)

 

******


ЗАКЛАД ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ ЯК ОБ'ЄКТ РЕФОРМУВАННЯ

Найближчим часом заклади загальної середньої освіти (далі - ЗСО) повинні стати принципово іншими. Про їх роль у системі ЗСО, форми власності, особливості фінансово-господарської діяльності розповімо в цій консультації та проаналізуємо, у чому ж полягає освітня реформа.

Правові засади

Державна політика України в галузі освіти визначається Верховною Радою відповідно до Конституції України та здійснюється органами виконавчої влади й органами місцевого самоврядування.

Базовим документом, який регулює суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, є Закон від 05.09.17 № 2145-VІІІ «Про освіту» (далі - Закон № 2145).

Крім того, законодавство України містить низку законів та підзаконних нормативно-правових актів, що регламентують діяльність у галузі освіти. Основними серед них є:

  • Закон від 10.02.98 р. № 103/98 «Про професійно-технічну освіту»;
  • Закон від 13.05.99 р. № 651-ХІV «Про загальну середню освіту» (далі - Закон № 651);
  • Закон від 01.07.14 № 1556-VIII «Про вищу освіту»;
  • Закон від 22.06.00 № 1841-III «Про позашкільну освіту»;
  • Закон від 11.07.01 № 2628-ІІІ «Про дошкільну освіту».

Реформа системи освіти

Освітня реформа, що розпочалася 2017 року, передбачає надзвичайно важливі зміни в системі освіти протягом найближчих десятиліть. Головною метою реформи є висока якість освіти на всіх рівнях - від початкової школи до вищих навчальних закладів.

Реформа середньої освіти є складовою реформи системи освіти України. її мета - освоєння та оволодіння учнями у процесі навчання певним набором компетентностей та наскрізних умінь. Етапи реформування ЗСО подамо в таблиці:

Етапи реформування

Шляхи реалізації

Новий зміст освіти, спрямований на формування компетентностей XXI століття, нові методики навчання

Ухвалення та впровадження державних стандартів ЗСО, розроблених з урахуванням компетентностей, необхідних для успішної самореалізації особистості

Сучасна система управління та адміністрування шкіл

Створення нової структури школи, що дасть змогу засвоїти новий зміст освіти і набути ключових компетентностей, необхідних для успішної самореалізації особистості

 

 

Децентралізація та ефективне управління ЗСО, що сприятиме реальній автономії школи

Нова система контролю якості освіти

Створення сучасного освітнього середовища, яке забезпе­чить необхідні умови, засоби і технології для навчання учнів, вчителів і батьків

 

 

Контроль за розподілом публічних коштів, що сприятиме рівному доступу усіх дітей до якісної освіти

Новий шкільний учитель, який володіє сучасними методиками викладання і здатен реалізовувати педагогіку партнерства

Запровадження нового принципу педагогіки партнерства, що ґрунтується на співпраці учня, вчителя і батьків

Задля впровадження нових стандартів освіти, поліпшення матеріально-технічної бази навчальних та наукових закладів, запровадження справедливої і прозорої системи фінансування галузі освіти необхідно здійснити відповідні заходи.

Так, у рамках реформування системи державного фінансування ЗСО передбачається:

  • створення системи прозорого розподілу публічних коштів. У разі створення такої системи обов'язком закладу ЗСО є оприлюднення даних про витрачені на нього кошти, що надійшли з бюджету та інших джерел;
  • покриття видатків на забезпечення педагогічної складової частини навчального процесу за рахунок освітньої субвенції;
  • створення необхідних умов для навчання і виховання дітей молодшого шкільного віку безпосередньо за місцем їх проживання, зокрема в сільській місцевості;
  • створення умов для розширення державно-громадського партнерства на засадах співфінансування та спільного управління школами;
  • запровадження принципу «гроші ходять за дитиною», зокрема для підтримки дітей з особливими освітніми потребами, які можуть разом із іншими дітьми здобувати освіту у пристосованих для цього школах. Принцип «гроші ходять за дитиною» полягає в тому, що, оскільки повна загальна освіта є обов'язковою і на навчання кожної дитини з бюджету виділяється фіксована сума, вона має «піти» за дитиною в той заклад, у якому вона навчається. Слід зауважити, що цей заклад повинен мати ліцензію на здійснення освітньої діяльності;
  • запровадження рівного доступу до бюджетного фінансування шкіл незалежно від форми власності.

за матеріалами журналу БАЛАНС-БЮДЖЕТ від 08.10.2018 № 41 (713)