85-ті роковини геноциду українського народу
Немало бід пережив український народ, зніс немало страждань. Це все залишало відбиток у пам’яті тих, хто залишався в живих і передавалося наступним поколінням. До нас, нащадків, дійшли гіркі та болючі спогади про Голодомор 1932–1933 років, багато очевидців якого живі до цього часу і їм навіть через стільки років болить той злочин проти нації. Щороку в останню неділю листопада відзначаються гіркі роковини тих страшних подій.
Так, 24 листопада в Обухові відбувся пам’ятний захід «Україна пам’ятає, світ визнає» з приводу 85-х роковин Голодомору 1932–1933 років, геноциду українського народу.
Вшанувати пам’ять невинно убієнних до Монументу пам’яті жертв Голодомору прийшли , голова Обухівської районної ради Костянтин Шушаков, заступник голови Обухівської районної державної адміністрації Олексій Мошковський, делегації Обухівської міської, Української міської, Козинської селищної та всіх сільських рад, депутати рад усіх рівнів, представники трудових колективів, підприємств, установ, організацій, громадськість району та міста.
Із промовою виступив Костянтин Олександрович: «Шановна громадо! У ці дні вся прогресивна світова спільнота вшановує пам’ять невинно загиблих під час Голодомору в Україні. Багато трагедій знав український народ, але жахливішого лиха, ніж Голодомор 1932–1933 років наша історія не знає, адже це одна із найстрашніших сторінок історії людства. За масштабами трагедії Голодомор в Україні можна порівняти з втратами українського народу в роки Другої світової війни. Через стільки років після цього жахіття ми можемо з упевненістю сказати, що Голодомор в Україні був навмисне спланований і здійснений, щоб приборкати національно-визвольний рух, зменшити кількість українців, посилити в них жах та підкорити. Голод знищував цілі села. Так, в Обухівському районі загинув кожен четвертий мешканець. Це приблизно 19 000 людей, майже половина з них – діти. Голодомор коштував Україні мільйони життів. Це не лише померлі, а й ненароджені. Це носії пронесених через століття традицій. Ми здатні порахувати кількість загиблих, та ми ніколи не порахуємо втрачені ідеї, помисли, надбання. Ми повинні усвідомити масштаб трагедії, щоб це більше ніколи не повторювалося з нашими дітьми, онуками та правнуками. Сьогодні ми висловлюємо співчуття нащадкам загиблих. Нехай Господь Бог візьме їхні душі до Царства Божого, а нас укріпить у вірі, надії та любові».
За замучених голодом помолилися усі присутні разом із Благочинним Обухівського району УПЦ КП отцем Костянтином та священиками благочиння. Також отець Костянтин подякував Обухівській районній раді, депутатському корпусу та всім, хто долучився до передачі цього комплексу церкві та попросив, щоб це місце було вільним від будь-яких політичних сил, це місце – для сповіді та молитви. Також благочинний розповів, що на цьому місці планується створення Музею пам’яті жертв Голодомору і запросив усіх бажаючих долучитися до цієї справи.
«Ця мить увійде в наші серця тихою молитвою, очистить наші душі від зла. Нехай в кожній сім’ї старий і малий схилить голову перед пам’яттю невинно убієнних голодом-геноцидом, уклінно припаде до їхніх могил, поставить свічку перед образом Божим», – промовила насамкінець ведуча.
Пам’ять загиблих у страшних 1932–1933 роках вшанували хвилиною мовчання та покладанням квітів.
Коментарі:
Ваш коментар може бути першим :)
